На “X Книжковому Арсеналі” Довженко Центр оприлюднив рейтинг 100 найкращих українських фільмів за результатами масштабного опитування міжнародних та вітчизняних кінокритиків.

Як зазначають у Довженко Центрі, метою проведення опитування та формування рейтингу є бажання сформулювати вітчизняний образ українського кіно у молодого глядача. Вони підкреслюють, що така велика робота – це перша спроба визначити найкращі українські фільми за всю історію існування кінематографа.

Експерти вибирали шедеври національного кіно за результатами опитування “Довженко-Центру” разом із Союзом кінокритиків України та незалежними кіноекспертами.

Рейтинг найкращих українських фільмів
При визначенні результатів враховувалися кількість згадувань та місце в списках респондентів. Найкращим фільмом визначався фільм, який отримав найбільшу кількість згадувань критиків. Тому не дивно, що рейтинг очолив легендарний та популярний за кордоном фільм Сергія Параджанова “Тіні забутих предків”.

До першої “гарячої десятки” увійшли не тільки класичні стрічки українського кінематографа минулого століття, а й фільми, які були створені за незалежної України. До першої десятки потрапив лише один сучасний фільм, але визнаний у світі – це кінострічка “Плем’я” (2014 року), режисера Мирослава Слабошпицького.

Цікаво, що дебютний фільм для Мирослава Слабошпицького “Плем’я” став проривом національного кінематографа та сенсацією Каннського фестивалю. Фільм встановив абсолютний рекорд для вітчизняної індустрії за кількістю переглядів у ютубі – станом на грудень 2020 року його переглянули понад 50 мільйонів користувачів.

Окрім згаданих, до першої десятки зарахували такі фільми:

“Земля” (1930), реж. Олександр Довженко;
“Людина з кіноапаратом” (1930), реж. Дзига Вертов;
“Камінний хрест” (1968), реж. Леонід Осика;
“Астенічний синдром” (1989), реж. Кіра Муратова;
“Польоти уві сні і наяву” (1982), реж. Роман Балаян;
“Білий птах з чорною ознакою” (1970), реж. Юрій Іллєнко;
“Довгі проводи” (1971), реж. Кіра Муратова;
“Вавилон ХХ” (1979), реж. Іван Миколайчук.

До другої десятки віднесли вже три сучасних фільми: “Атлантида” (2019) режисера Валентина Васяновича, “Донбас” (2018) Сергія Лозниці та “Мої думки тихі” (2019) молодого режисера Антоніо Лукіча.

Варто відзначити, що до списку також увійшли документальні фільми про Революцію Гідності 2013-2014 роки та російського-українську війну:

“Varta 1, Львів, Україна” Юрія Грицини зайняв 23-тю сходинку,
“Земля блакитна ніби апельсин” Ірини Цілик – 34-ту ,
“Майдан” Сергія Лозниці – 35-ту,
“Додому” Нарімана Алієва – 59-60,
“Сильніше, ніж зброя” Володимира Тихого та творчого об’єднання #BABYLON’13 – розділили позиції 95-100.
Важливо. У квітні 2021 року документальна стрічка про “червону зону” Донбасу Ірини Цілик – “Земля блакитна ніби апельсин” – отримала гран-прі в категорії “Документальне кіно”. Нагороду їй вручили від журі на Міжнародному кінофестивалі в Сієтлі (SIFF 2021). З-поміж інших нагород картини – це вже 24-та.

Детальніше із списком можна ознайомитись на сайті Довженко Центра.

Джерело: 24tv.ua