Пропонуємо роздивитися образи з одного із найлегендарніших українських фільмів про кохання.

“Тіні забутих предків” – це культовий український художній фільм режисера Сергія Параджанова, який був знятий 1964 року. Картина є екранізацією однойменної повісті Михайла Коцюбинського. Головні ролі в фільмі зіграли Іван Миколайчук, Лариса Кадочникова та Тетяна Бестаєва.

Фільм, без сумніву, є перлиною українського кінематографу, кінокритики називають його фільмом-всесвітом, початком українського поетичного кіно 1960-х років. Однак окрім сюжету, оригінальних ракурсів та акторської гри, є в ньому ще одна важлива складова – костюми. Відповідала за них художниця з костюмів Лідія Байкова.

Під час роботи над картиною Параджанов також активно вивчав побут і звичаї гуцулів. Режисер ходив на весілля та похорони, вивчав побут і вирушав до місцевого музею народного костюма. Також за зніманнями спостерігали місцеві жителі, щоб постановка мала автентичний вигляд, проте були моменти, які режисер все ж додавав “від себе”, як-от ярмо на шиї наречених – такої традиції не існувало, однак сцена стала однією із найнезвичайніших у фільмі.

Актори у фільмі були ошатно одягнені в будь-якій сцені. Особливу увагу варто звернути на надзвичайні вишиванки головних героїнь – вони складні, вишити зі смаком, мають вуставки. Поєднували їх із кептариками. Усі костюми були автентичними.

Також акторки носять багато прикрас: пацьорки, коралі, зґарди та дукачі з австрійських чи польських монет. Волосся також прикрашене яскравими хустками.

В одному з моментів також особливу увагу Параджанов приділив взуттю.  Не менш цікавими були у фільмі чоловічий та дитячий одяг.

На жаль, більшу частину костюмів із фільму розікрали в роки перебудови, повідомляє “Лівий берег”. Багато вбрань опинилися у приватних колекціях української діаспори Канади. Адже, як й інші речі фільму, кіностудія костюми не шила – їх придбали в Карпатах, тож деяке вбрання акторів значно старіше самого фільму.

Джерело: tsn.ua